это прям хорошая тема и тезисы, тут можно много чего рассказать

Ми все ще про заточку? )))

Точим ум шоб не отупеть

Супер! Дякую всім учасникам..

оно не "смотрит" в нашем понимании, там иная логика могу тольько спойлернуть что скоро ответы будут базироваться не на среднестатистической информации, а на более точных выводах это уже частично выдно в новых моделях

Все одно фініш буде однаковий.. але якість різу життя різна.. Одні їдуть в подорож, щоб фотографувати весь час, а потім довго розглядати фотографії.. а інші насолоджуються моментом, а потім згадують ці моменти..

нет вроде 🙂 ну если не против я только приготовился еще всякого рассказать 🙂

Отримав свою нову AMS і готовий друкувати з нею 😂😂

Это была шутка.. тут просто чат, на любые темы..

Прокомментирую пост Дениса, он наиболее интересен хоту тут много тем хороших 🙂

Можна буде думати про думаюче ші, коли в нас андроїти почнуть строїти фабрики з собою же, почнуть будувати своє суспільство, де будуть задавати свої цілі і рішати свої задачі ) Таке вже часто в антиутопіях типу "Той, хто біжить по лезу" показувалось. Років едак 45 назад

ПАМ'ЯТКА ВЛАСНИКУ ГОСТРИХ НОЖІВ Шановний власник ножів! Тепер Ви стали господарем по-справжньому гострого інструменту. Щоб поводження з ним було безпечним і приносило Вам задоволення максимально довго, варто запам'ятати кілька моментів: 1. Попередьте своїх домашніх про те, що ножі заточені незвично гостро. При поводженні з ними необхідно бути дуже уважними й обережними. Навіть незручний дотик леза може заподіяти досить глибокий і болючий поріз. 2. відмовтеся від звички розрізати продукти, тримаючи їх у руці. Продукт може закінчитися занадто раптово, а одразу під ним починається Ваша долоня і пальці. 3 Гострі ножі безпечніше зберігати в спеціальній підставці або магнітному тримачі. Це вбереже їх від передчасного затуплення, а Ваші руки та ноги (у разі падіння ножа) від незапланованого контакту з бритвенно гострим лезом. 4. Не варто різати продукти на тарілках, металевих, скляних і кам'яних обробних дошках. Такі дошки є сервірувальними, а не обробними, і призводять до затуплення та пошкодження ріжучої кромки ножів. 5. Не варто мити ножі в посудомийці. Висока температура, агресивні мийні засоби та абразивні добавки можуть їх передчасно затупити і пошкодити ручки ножів. 6. Для підтримання робочої гостроти Ваших ножів оптимально користуватися керамічним мусатом - циліндричним стрижнем зі спеціальної кераміки на ручки. Проводячи мусатом по ріжучій кромці ножа під кутом у 18-20°, Ви виправляєте замини ріжучої кромки і трохи підточуєте ніж. Це дає змогу довше зберігати заточку і рідше звертатися до заточувальника. 7. Не користуйтеся протяжними "точилками". Вони глибоко рвуть метал, пошкоджуючи клинок. Це призводить до передчасного зносу ножа і ускладнює подальше заточування. 8. Не вдавайтеся до заточування на електронаждаку і "болгарці". Справжню гостроту і стійкість ріжучої кромки ножа забезпечують тільки ручне заточування і спеціалізовані низькообертові верстати з водним охолодженням. При цьому в точності, стійкості та естетиці у ручного заточування конкурентів немає. НЕХАЙ ВАШІ НОЖІ РІЖУТЬ ДОВГО, ЛЕГКО І БЕЗПЕЧНО, РАДУЮЧИ ВАС І ВАШИХ БЛИЗЬКИХ!

Но тоді і люди можуть стати інструментами для дроїдів а не наоборот =) Але то більше романтика антиутопічна.

Надо модельку найти, в аквариум печатнуть)

Всім привіт🤝

А тут вже питання субєктності, бо по суті це то шо осознано відтворює своє існування, є основою свого існування. Людина створює себе, через освоєння природи, створення людського середовища. Тобто будує свою основу. Шей розуміє шо будує завчасно. Тут є різниця між пчілкою і людиною. Самий поганий інженер від самої крутої пчілки відрізняється тим шо в нього є план постройки, креслення, є обдумування того шо і нашо він робить, є ціль, якась проблема яку він рішає. В пчілки цілі немає, в неї є просто органічне життя, вона не вибирає строїти пантонну переправу чи міст, вона стоїть соти, бо так заложено, вона живе в механиці біологічних реакцій і циклів. А з ші з одної сторони, ми вводимо фактор вне системності, тобто можливість виходити за рамки заданою інформації. Но з другої, воно все що робить то перебирає ічнуючу інформацію, комбінуючи її за певних алгоритмів, з певною випадковістю. Завдяки тому шо початково інформація не була пустлпорожнею, а між нею був певний логічний звязок, модель може з тим чи іншим успіхом його вишукувати, вгадувати на базі логіки випадковостей подальші варіанти.

А я дивлюся, в соте, шикарний індійський фільм РК (пікей).. хто не дивився раджу.. А потім ще їх фільм Три ідіота.. не пошкодуєте..

Я всім рекомендую подивитись Ван піс Що вже і сам роблю 2 раз

Агентная система на базе LLM отличается от пчелки примерно как и человек отличается от нее же.

Более детский уклон фентези.

В кого немає далмора.. раджу

Вот что мне на работе в чате начальство пишет.

Тут треба зафіксувати різницю між художником і ші. Ші генерує, художник створює. І різниця не в ітоговому результаті, а в процесі. Ші поки не може мати тої самої потреби щось виразити. Вот іменоо власної потреби, яка би відштовхуватись не від заданих кимось алгоритмів, а на основі того як вона себе створює. Буквально, хороший художник передає життя людини, розкриваючи почуттєве, задовільняючи людську потребу в прекрасному. Ші тут в окремості вообще поки не існує, воно генерує по запросу людині картинку, яка кстаті тоже може задовідьняти його естетичну потребу. Тут вже людина виступає як умовний фотограф.

Доречі питання виникло, від результату якого я можливо скуплюсь певними натуралами Який камінь, і чи є такий взагалі з відносно доступних і не рідкісний, виділяє прям дуже дуже дрібну авто суспензію, настільки дрібну що могла б поконкурувати з 0.25/0, або щось +- подібне ?

Ну безкінечність люди осмислити ще в давній Греції 😀 І я не про математику, а іменно як поняття світу, як його іманентну властивість.

Потужні дядьки, ходили з голими жопами а думали про космос і безкінечно вічне

Філософи одним словом)

Ну як би там не було, великою бідою є те що зараз філософів в класичному вигляді філософії майже немає Ну тобто філософії як природничої науки яка повинна об'єднувати величезну кількість природничих галузей і дисциплін

Всі хочуть буди спеціалізованими

жопа думать не мешает тут тезис про то, что человеку сложно осмыслять вещи которые отсутствуют в его оперативном простнанстве, то с чем он не сталкивается и не может пощупать и увидеть "разум" LLM тоже относится к таким проявлениям

Зараз класична філософія більше мертва чим жива. То шо твориться в мейнстрімі... Плакати хочеться

+

Складно але це навичка яку можна розвивати

но вобще они реально крутые, выдумать понятие атома, нуля и тд – это прям очень нетривиальная задача

Насправді подібна еволюція і в способах мислення і в фізіології і є напевно найбільшою цінністю людини як явища

Єдина біда це нелінійність цього процесу

Тут погоджусь шо я описав застаріло, но не погоджусь шо не правильно. Бо зараз воно просто маштабується, уніфікується. Тобто та логіка ймовірностей вже фіксуєтсья людиною і ші йде далі, ми граємо роль цензора для її ймовірностей, а далі воно грає роль цензора по тому шо ми навчили, і тд і тд. Но свою випадковість вона всеодно в кінечному результаті не стверджує як істину. Бо істина лише в тому як воно працює, а ші не працює, воно тільки думає шо так може працювати. Працює людина. Вот в чому загвоздка. І повернувшись до субєктності. Ші шоб мислити треба реалізовувати і виводити свої підрахунки не з баз людини, і не кормити результатами інші ші які в кінці кінців скорлять їх людині, а реалізовувати їх в світі, якци сам буде давати їй відповіді. А так то поки існує прокладка між світом і ші в виді людини, ші лишається лиш іструментом людини.

мне кажется (не претендую на истину) что это скорее свойство – ну не можем мы слышать ультразвук(пример) как собаки, или видеть рентгеновское излучение и все тут, можем только фантазировать на эту тему

Якщо постане в цьому критична необхідність для багатьох поколінь то і це також будемо вміти

Єдиний все доступний принцип розвитку це власне адаптація до середовища, штучного чи реального не так важливо

Це і є насправді не просто побутова аналітика, з якою справляються і тварини як от мавпи, а справжнє мислення. Охопити єдине і безкінечне. Даже є шутка, шо бувають речі настільки розумні, шо їх неможливо представити, но можливо зрозуміти. Бо представлення замкнуте лише на побуті, відтворенні чутєво даних речей, а мислення воно далі йде.